недогорілий
НЕДОГОРІЛИЙ, а, е. Який не згорів повністю. Мовчки підняв батько сина і поніс до воза. Ручка в його звисла, а в їй картузик недогорілий... (Гр., І, 1963, 449); Перед дзеркалом у напівзруйнованій недогорілій хаті з важкої сірої солдатської шинелі воїна.. виникла, як таїнство, дівчина-наречена (Довж., І, 1958, 329).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недогорілий | недогоріла | недогоріле | недогорілі |
Родовий | недогорілого | недогорілої | недогорілого | недогорілих |
Давальний | недогорілому | недогорілій | недогорілому | недогорілим |
Знахідний | недогорілий, недогорілого | недогорілу | недогоріле | недогорілі, недогорілих |
Орудний | недогорілим | недогорілою | недогорілим | недогорілими |
Місцевий | на/у недогорілому, недогорілім | на/у недогорілій | на/у недогорілому, недогорілім | на/у недогорілих |