недорікуватість
НЕДОРІКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. недорікуватий 1. Корній Іванович ніби співчував сектанту, який мучиться своєю недорікуватістю (Вол., Місячне срібло, 1961, 176).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недорікуватість | недорікуватості |
Родовий | недорікуватості, недорікуватости | недорікуватостей |
Давальний | недорікуватості | недорікуватостям |
Знахідний | недорікуватість | недорікуватості |
Орудний | недорікуватістю | недорікуватостями |
Місцевий | на/у недорікуватості | на/у недорікуватостях |
Кличний | недорікуватосте | недорікуватості |