нездоланний
НЕЗДОЛАННИЙ, а, е. Якого не можна здолати, знищити, підкорити, перебороти і т. ін.; непереможний. Нездоланну силу продемонстрував соціалістичний лад в час Великої Вітчизняної війни (Ком. Укр., 10, 1966, 29); Корчмар без жодної потреби, приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами (Рибак, Помилка.., 1956, 170); Дружби нашої святої єдність нездоланну не порушити нікому ні тепер, ні потім (Гонч., Вибр., 1959, 325).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нездоланний | нездоланна | нездоланне | нездоланні |
Родовий | нездоланного | нездоланної | нездоланного | нездоланних |
Давальний | нездоланному | нездоланній | нездоланному | нездоланним |
Знахідний | нездоланний, нездоланного | нездоланну | нездоланне | нездоланні, нездоланних |
Орудний | нездоланним | нездоланною | нездоланним | нездоланними |
Місцевий | на/у нездоланному, нездоланнім | на/у нездоланній | на/у нездоланному, нездоланнім | на/у нездоланних |