незліченний
НЕЗЛІЧЕННИЙ, а, е. Який складається з великої кількості або має, становить велику кількість; незчисленний. Пасли [люди] незліченні череди товару та отари овець (Н.-Лев., III, 1956, 290); Хоч забудеш ти за мене, Я за тебе не забуду; Незліченними гадками Все тобі являться буду (Фр., XI, 1952, 316); Тут малятком я вперше сміявся, тут живе незліченна рідня, тут змужнів я і вгору піднявся незабутнього, світлого дня (Уп., Вірші.., 1957, 23); // Дуже великий. Партія розбудила в народі незліченні творчі сили (Ком. Укр., 1, 1959, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | незліченний | незліченна | незліченне | незліченні |
Родовий | незліченного | незліченної | незліченного | незліченних |
Давальний | незліченному | незліченній | незліченному | незліченним |
Знахідний | незліченний, незліченного | незліченну | незліченне | незліченні, незліченних |
Орудний | незліченним | незліченною | незліченним | незліченними |
Місцевий | на/у незліченному, незліченнім | на/у незліченній | на/у незліченному, незліченнім | на/у незліченних |