некликаний
НЕКЛИКАНИЙ, а, е. Який прибув без запрошення; непроханий. [Руфін:] Прийшов ось Галлій Круста, рідкий гість, прийшов некликаний... (Л. Укр., II, 1951, 339); - Так, значить, Христе, заміж ідеш. Що ж, чи й мені калача ждати, чи так прийти - некликаному? (Головко, II, 1957, 399); - Некликаний гість - гірше злодія, - буркнула Кисачиха (Збан., Переджнив'я, 1955, 209).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | некликаний | некликана | некликане | некликані |
Родовий | некликаного | некликаної | некликаного | некликаних |
Давальний | некликаному | некликаній | некликаному | некликаним |
Знахідний | некликаний, некликаного | некликану | некликане | некликані, некликаних |
Орудний | некликаним | некликаною | некликаним | некликаними |
Місцевий | на/у некликаному, некликанім | на/у некликаній | на/у некликаному, некликанім | на/у некликаних |