некоронований
НЕКОРОНОВАНИЙ, а, е. Який офіційно не наділений владою, але фактично має її. Короновані і некороновані особи ладні були піти на.. приниження й підлість, аби тільки догодити Бонапартові (Кочура, Зол. грамота, 1960, 367).
Некоронований король (монарх і т. ін.) - особа, що офіційно не наділена владою, але фактично має її. Фітельберг не знав, як закінчувалися аудієнції у некоронованих королів (Рибак, Час.., 1960, 264); * У порівн. Лілі командувала усім господарством Шартена, як некоронований монарх (Собко, Стадіон, 1954, 163).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | некоронований | некоронована | некороноване | некороновані |
Родовий | некоронованого | некоронованої | некоронованого | некоронованих |
Давальний | некоронованому | некоронованій | некоронованому | некоронованим |
Знахідний | некоронований, некоронованого | некороновану | некороноване | некороновані, некоронованих |
Орудний | некоронованим | некоронованою | некоронованим | некоронованими |
Місцевий | на/у некоронованому, некоронованім | на/у некоронованій | на/у некоронованому, некоронованім | на/у некоронованих |