неоконсерватизм
НЕОКОНСЕРВАТИЗМ, -у, ч. Течія сучасної західної політичної думки, яка поєднує тверезий реалізм в оцінці внутрішніх та міжнародних реалій з орієнтацією на збереження та зміцнення традиційних суспільних цінностей. // Сучасна соціально-економічна теорія і практика, спрямовані на підвищення ролі ринку, конкуренції, індивідуальної ініціативи, дебюрократизацію і деетатизацію.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | неоконсерватизм | неоконсерватизми |
Родовий | неоконсерватизму | неоконсерватизмів |
Давальний | неоконсерватизмові, неоконсерватизму | неоконсерватизмам |
Знахідний | неоконсерватизм | неоконсерватизми |
Орудний | неоконсерватизмом | неоконсерватизмами |
Місцевий | на/у неоконсерватизмі | на/у неоконсерватизмах |
Кличний | неоконсерватизме | неоконсерватизми |