непрохідний
НЕПРОХІДНИЙ, а, е. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися. Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні (Фр., III, 1950, 292); Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах (Донч., II, 1956, 35); Гілля гнило на землі, утворюючи дивні, майже непрохідні барикади (Собко, Шлях.., 1948, 109).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | непрохідний | непрохідна | непрохідне | непрохідні |
Родовий | непрохідного | непрохідної | непрохідного | непрохідних |
Давальний | непрохідному | непрохідній | непрохідному | непрохідним |
Знахідний | непрохідний, непрохідного | непрохідну | непрохідне | непрохідні, непрохідних |
Орудний | непрохідним | непрохідною | непрохідним | непрохідними |
Місцевий | на/у непрохідному, непрохіднім | на/у непрохідній | на/у непрохідному, непрохіднім | на/у непрохідних |