нерестовик
НЕРЕСТОВИК, а, ч. Водоймище, признач. для нересту риби. Якщо в нерестовику мало рослинності, підсівають овес або викладають дно дерном (Колг. Укр., 6, 1961, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нерестовик | нерестовики |
Родовий | нерестовика | нерестовиків |
Давальний | нерестовикові, нерестовику | нерестовикам |
Знахідний | нерестовик | нерестовики |
Орудний | нерестовиком | нерестовиками |
Місцевий | на/у нерестовику | на/у нерестовиках |
Кличний | нерестовику | нерестовики |