нестримний
НЕСТРИМНИЙ, а, е. 1. Нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь; дуже сильний. З того німого забуття.. пробуркав його нестримний регіт і біганина дівчат (Мирний, IV, 1955, 174); В нестримному русі вирує розбурхане людське зборище, без кінця рухаючись невідомо куди (Гончар, І, 1959, 45); Приїзд до Кривого Рога Каті викликав у Зіни нестримне бажання побачити її (Гур., Життя.., 1954, 86).
2. Який не вміє стримуватися, володіти собою. За дверима вже гуділи й верещали десятки голосів нестримних мешканців (Мик., Повісті.., 1956, 68); Вдачі братИ були різної: Юрій - поміркований та обережний, Леонід - нестримний та запальний (Смолич, Мир.., 1958, 221); // Власт. такій людині. Замойський вловив найтонші відтінки настроїв цих двох "півнів", як прозвав він їх у думці за нестримний характер (Ле, Наливайко, 1957, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нестримний | нестримна | нестримне | нестримні |
Родовий | нестримного | нестримної | нестримного | нестримних |
Давальний | нестримному | нестримній | нестримному | нестримним |
Знахідний | нестримний, нестримного | нестримну | нестримне | нестримні, нестримних |
Орудний | нестримним | нестримною | нестримним | нестримними |
Місцевий | на/у нестримному, нестримнім | на/у нестримній | на/у нестримному, нестримнім | на/у нестримних |