нехтолиця
НЕХТОЛИЦЯ, і, ж., діал., лайл. Про недбайливу, ледачу жінку. [Мати (сплескує руками): ] Ой, лишенько! Іще не починала! Ой, мій упадоньку!.. Нездарисько! Нехтолице! Ледащо! (Л. Укр., III, 1952, 235); Танасій плюне їй у лице, зневажить її, нехтолицею її назве, останніми словами її полає (Круш., Буденний хліб.., 1960, 247).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нехтолиця | нехтолиці |
Родовий | нехтолиці | нехтолиць |
Давальний | нехтолиці | нехтолицям |
Знахідний | нехтолицю | нехтолиць |
Орудний | нехтолицею | нехтолицями |
Місцевий | на/у нехтолиці | на/у нехтолицях |
Кличний | нехтолице | нехтолиці |