низинний
НИЗИННИЙ, а, е. Нижчий від оточуючих земель; низький. Між нею [дамбою] і приморавським лісом стелилася на південь широка смуга відкритої низинної місцевості (Гончар, III, 1959, 358); // Розміщений у низині (у 1 знач.). Над рікою кудись униз покотилися сірі клубки туману, мов отара овець, що.., трясучи рунами, подалися на низинні пасовиська (Чорн., Визвол. земля, 1959, 200); Між пасажирами був Іван Небесник, дитинство якого пройшло в закарпатському низинному селі (Томч., Готель.., 1960, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | низинний | низинна | низинне | низинні |
Родовий | низинного | низинної | низинного | низинних |
Давальний | низинному | низинній | низинному | низинним |
Знахідний | низинний, низинного | низинну | низинне | низинні, низинних |
Орудний | низинним | низинною | низинним | низинними |
Місцевий | на/у низинному, низиннім | на/у низинній | на/у низинному, низиннім | на/у низинних |