низькопоклонник
НИЗЬКОПОКЛОННИК, а, ч ., зневажл. Той, хто плазує перед ким-небудь; підлабузник. Космополіти і низькопоклонники перед буржуазним Заходом заперечували самобутність української мови (Рильський, III, 1956, 63).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | низькопоклонник | низькопоклонники |
Родовий | низькопоклонника | низькопоклонників |
Давальний | низькопоклонникові, низькопоклоннику | низькопоклонникам |
Знахідний | низькопоклонника | низькопоклонників |
Орудний | низькопоклонником | низькопоклонниками |
Місцевий | на/у низькопоклоннику, низькопоклонникові | на/у низькопоклонниках |
Кличний | низькопоклоннику | низькопоклонники |