нуждарський
НУЖДАРСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до нуждар. Ще більше закам'яніла [Хмелівка], коли батько - жила з цілого світу - обдурив і лишив свою дочку і ненависного зятька з нуждарського роду без обіцяних воликів, без того поля, про яке Охрім марив ще відтоді, як, мабуть, зіп'явся на ноги (Речм., Весн. грози, 1961, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нуждарський | нуждарська | нуждарське | нуждарські |
Родовий | нуждарського | нуждарської | нуждарського | нуждарських |
Давальний | нуждарському | нуждарській | нуждарському | нуждарським |
Знахідний | нуждарський, нуждарського | нуждарську | нуждарське | нуждарські, нуждарських |
Орудний | нуждарським | нуждарською | нуждарським | нуждарськими |
Місцевий | на/у нуждарському, нуждарськім | на/у нуждарській | на/у нуждарському, нуждарськім | на/у нуждарських |