ніж
НІЖ1, ножа, ч. 1. Знаряддя, інструмент для різання, що складається з леза та ручки. Ярема Не ріже - лютує: З ножем в руках, на пожарах І днює й ночує (Шевч., І, 1963, 131); Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві (Довж., І, 1958, 411); * Образно. Хто міг ждати, що сталевий врангелівський ніж, який Антанта потай відточувала всю весну в Криму, саме зараз з такою силою вріжеться у відкриту спину республіки? (Гончар, II, 1959, 273) ; * У порівн. Карпо ледве вглядів на ходу її гострі, як ніж, очі (Н.-Лев., II, 1956, 276).
2. Різальна частина різних інструментів, апаратів, машин і т. ін. Робочими органами плуга є ніж, леміш, полиця, передплужник (Механ. і електриф.., 1953, 13); Загублені ножі м'ясорубки легко замінити іншими без будь-якої допоміжної роботи (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 115); Крила жниварки нахиляють до зубастого ножа все нові й нові стебла (Руд., Остання шабля, 1959, 80).
@ Без ножа різати (зарізати) кого - ставити кого-небудь в скрутне, безвихідне становище; завдавати комусь неприємностей. - Бійся бога, май серце, Ворух! Чого мене ріжеш без ножа?! (Март., Тв., 1954, 66); Гострити ножа див. гострити; Дати ножа в спину кому - підступно вразити кого-небудь. - Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (Кучер, Трудна любов, 1960, 383); Іти під ніж див. іти; Лягати (лягти) під ніж - лягати на операцію. - Проте, знаєте, коли лягаєте під ніж, то не можна бути певним за завтра (Смолич, І, 1958, 82); [Мов] на ножах - у ворожих стосунках. [Надія:] Люблю [Карпа]... як хорошого, чесного товариша... Жаль, що з батьком на ножах, але я, здається, все зробила, щоб їх помирити (Корн., II, 1955, 226); Ніж [гострий] у серце; Ножем [гострим] у серці - що-небудь дуже вражає, спричиняє душевний біль і т. ін. - Прощавайте! - промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Вовчок, І, 1955, 351); Кожне тітчине слово гострим ножем поверталося у серці Гнатовому (Коцюб., І, 1955, 25); Під ніж - на заріз. Аж тут хазяїн шасть у хлів І, взявши за роги Вола, під ніж повів (Греб., І, 1957, 63); Приставати (пристати) з ножем до горла - настирливо вимагати чого-небудь. - Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Тют., Вир, 1964, 15); Як (мов) на ножах сидіти (стояти, бути і т. ін.) - бути весь час у напруженому стані, дуже хвилюватися. - Почин хороший, - каже Наум, а сам і видно, що як на ножах сидить (Кв.-Осн., II, 1956, 60); Галя мов на ножах стояла (Мирний, IV, 1955, 143); Як ножем відрізати - сказати різко, категорично. - Каже [Марта]: гарний женишок, тільки вужину голову має. - Справді? - полегшено сміється Дмитро. - Ця може, як ножем відрізати (Стельмах, II, 1962, 351).
НІЖ2, спол. порівняльний. 1. Уживається для приєднання до простого речення порівняльного звороту, що пояснює який-небудь член цього речення, виражений формою вищого ступеня порівняння прикметника або прислівника. Туман лежав над селом ще густіший в долині, ніж на горі (Коцюб., І, 1955, 141); То було.. село, може, ще старіше, ніж була Вербівка (Н.-Лев., II, 1956, 261); Мій старший хлопець ще дужче, ніж Олекса, зніяковів, уздрівши мене (Мур., Бук. повість, 1959, 108).
2. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень способу дії, часу. І гукнуло військо хором: - Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором! (Л. Укр., І, 1951, 377); Але перше ніж наспіли до нього козаки, спис пробив йому груди, і Кукубенко схилився на руки товаришів (Довж., І, 1958, 261).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ніж | ножі |
Родовий | ножа | ножів |
Давальний | ножеві, ножу | ножам |
Знахідний | ніж, ножа | ножі |
Орудний | ножем | ножами |
Місцевий | на/у ножі, ножу, ножеві | на/у ножах |
Кличний | ножу | ножі |
ніжити
НІЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Оберігаючи від труднощів, неприємностей і т. ін., прихильно, тепло ставитися до кого-небудь, виявляти любов і ласку. А в батька, що тільки захоче [Тимоха], все випросить, бо батько його дуже любив, і ніжив, і поважав (Кв. -Осн., II, 1956, 255); Мати не ніжила його [сина] змалку, привчала до вміння самому пробивати собі дорогу (Баш, Надія, 1960, 429).
2. Пестити, голубити кого-небудь. Досадно їй, що мати вже лягла спати.., що нікого їй пестувати та ніжити (Кв.-Осн., II, 1956, 447); Любити своє дитя тільки тим, що ніжити його та вилизувати, - це ще не все, ти зумій грудьми пробити йому дорогу, ото буде твоя любов! (Гончар, Тронка, 1963, 163); * Образно. З висоти недосяжності своєї сипле сонце на все живе снагу свою гарячу і ніжить усе, і наливає соками (Вишня, І, 1956, 201).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ніжу | ніжимо |
2 особа | ніжиш | ніжите |
3 особа | ніжить | ніжать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ніжитиму | ніжитимемо |
2 особа | ніжитимеш | ніжитимете |
3 особа | ніжитиме | ніжитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ніжив | ніжили |
Жіночий рід | ніжила | |
Середній рід | ніжило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ніжмо | |
2 особа | ніж | ніжте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ніжачи | |
Минулий час | ніживши |