оббілувати
ОББІЛУВАТИ1, ую, уєш, док., перех. Обробити тушу забитої тварини (зняти шкуру, викинути нутрощі і т. ін.). Іван-царенко взяв того зайця, оббілував, витер вогню деревом об дерево, спік, з'їв (Укр.. казки, 1951, 179); Нарешті Юрко оббілував голову з виряченими байдужими до всього очима кроля (Чорн., Потік.., 1956, 336).
@ Оббілувати, як білку - те саме, що Обдерти, як (мов і т. ін.) липку (білку) (див. обдирати). Не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона [лікар] його чи ні, а оббілує, як білку (Чорн., Визвол. земля, 1950, 136).
ОББІЛУВАТИ2, ую, уєш, док., перех. Побілити, вибілити всю будівлю розчином крейди, вапна і т. ін. Вільшаницькі молодиці опорядили перед весіллям дім І двір Моссаковського: оббілували всередині, гарненько обмазали й побілили около (Н.-Лев., III, 1956, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббілую | оббілуємо |
2 особа | оббілуєш | оббілуєте |
3 особа | оббілує | оббілують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббілуватиму | оббілуватимемо |
2 особа | оббілуватимеш | оббілуватимете |
3 особа | оббілуватиме | оббілуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оббілував | оббілували |
Жіночий рід | оббілувала | |
Середній рід | оббілувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оббілуймо | |
2 особа | оббілуй | оббілуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оббілуючи | |
Минулий час | оббілувавши |