облатувати
ОБЛАТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛАТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Нашивати латки на чомусь кругом, по всій поверхні. Мати все кляли [пальтечко] та ніяк не могли його облатати (Мик., Кадильниця, 1959, 4); // Повністю латати що-небудь. Хлопчика стріла зовсім нерідна й не їхня тітка, повела до себе додому й нагодувала. Увечері змила голову й облатала, що могла (Ю. Янов., II, 1954, 11).
2. розм. Латати кому-небудь все, що потрібно. Жінки підгодовують [полонених], облатують (Гончар, Циклон, 1970, 50); Нема кому ні обіпрати, ні облатати: треба женитися (Номис, 1864, № 8845); Заплаче Катруся, обмиє, облатає, нагодує [Тараса], та так, щоб свекруха не знала (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 32).
@ Облатати боки кому - дуже побити кого-небудь. Мене виганяють, києм боки облатають (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облатую | облатуємо |
2 особа | облатуєш | облатуєте |
3 особа | облатує | облатують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облатуватиму | облатуватимемо |
2 особа | облатуватимеш | облатуватимете |
3 особа | облатуватиме | облатуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | облатував | облатували |
Жіночий рід | облатувала | |
Середній рід | облатувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облатуймо | |
2 особа | облатуй | облатуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | облатуючи | |
Минулий час | облатувавши |