огида
ОГИДА, и, ж. Почуття відрази в поєднанні з гидливістю. Я походив між ятками, наче на злість собі, повний того нового чуття огиди, що все в мені зростало (Коцюб., II, 1955, 361); Громада жахається. Дехто одвертається, дехто спльовує з огидою (Л. Укр., III, 1952, 73); Перед ним стояла майже повна склянка горілки.. Микола, переборюючи огиду, випив до дна (Ткач, Плем'я.., 1961, 217).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | огида | огиди |
Родовий | огиди | огид |
Давальний | огиді | огидам |
Знахідний | огиду | огиди |
Орудний | огидою | огидами |
Місцевий | на/у огиді | на/у огидах |
Кличний | огидо | огиди |