одноособовий
ОДНООСОБОВИЙ, а, е. Який приймається або здійснюється однією особою. Будівництво комунізму - жива, творча справа, вона не терпить канцелярських методів, одноособових рішень, ігнорування практичного досвіду мас (Ком. Укр., 10, 1964, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | одноособовий | одноособова | одноособове | одноособові |
Родовий | одноособового | одноособової | одноособового | одноособових |
Давальний | одноособовому | одноособовій | одноособовому | одноособовим |
Знахідний | одноособовий, одноособового | одноособову | одноособове | одноособові, одноособових |
Орудний | одноособовим | одноособовою | одноособовим | одноособовими |
Місцевий | на/у одноособовому, одноособовім | на/у одноособовій | на/у одноособовому, одноособовім | на/у одноособових |