окреслення
ОКРЕСЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. окреслити. Майстерність композиції, чіткість окреслення образів сприяють гранично яскравому виявленню ідеї (Рад. літ-во, 4, 1967, 60).
2. Обриси, контури, форма чого-небудь. Далекі озера манили до себе своїм теплим окресленням, блакиттю своїх плес і ніжністю білосніжних водяних лілій (Збан., Переджнив'я, 1960, 441); * Образно. Ми все-таки схопили окреслення правдивого обличчя Фірдоусі (Тич., III, 1957, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окреслення | окреслення |
Родовий | окреслення | окреслень |
Давальний | окресленню | окресленням |
Знахідний | окреслення | окреслення |
Орудний | окресленням | окресленнями |
Місцевий | на/у окресленні | на/у окресленнях |
Кличний | окреслення | окреслення |