окріпнути
ОКРІПНУТИ, ну, неш; мин. ч. окріп і окріпнув, ла, ло; док. 1. Набратися сили, здоров'я; зміцніти. Прошу одписати мені до Чернігова, бо хоч лікарі посилають мене на південь, але.. про дорогу нічого й думати, хіба як окріпну трохи (Коцюб., III, 1956, 457); Федір дивився на Олексу, і радістю повнилось серце. Він таки не верболіз. Йому ще довго гойдатись під вітром. Але приспіє час, він.. окріпне, підійметься (Мушк., Серце.., 1962, 189).
2. Стати міцнішим, стійкішим; укріпитися. [Юрко:] Ми ще не окріпли, ще тільки починаємо діло. Чув же, що подекуди вже гострять на нас зуби і піняться? (Кроп., III, 1959, 242); Бачу, мій Григорій підбадьорився, духом окріп (Вол., Наддн. висоти, 1953, 18).
3. Посилитися, збільшитися (про мороз). Мороз окріпнув.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окріпну | окріпнемо |
2 особа | окріпнеш | окріпнете |
3 особа | окріпне | окріпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окріпнув | окріпнули |
Жіночий рід | окріпнула | |
Середній рід | окріпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окріпнімо | |
2 особа | окріпни | окріпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | окріпнувши |