окситон
ОКСИТОН, -а, ч., лінгв. Слово з наголосом на останньому складі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окситон | окситони |
Родовий | окситона | окситонів |
Давальний | окситонові, окситону | окситонам |
Знахідний | окситон | окситони |
Орудний | окситоном | окситонами |
Місцевий | на/у окситоні | на/у окситонах |
Кличний | окситоне | окситони |