оптрон
ОПТРОН, -а, ч. Найпростіший оптикоелектронний елемент, що складається з джерела світла, фотоприймача та оптичного узгоджувального або керуючого середовища; широко застосовується у пристроях обчислювальної техніки, автоматики тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оптрон | оптрони |
Родовий | оптрона | оптронів |
Давальний | оптронові, оптрону | оптронам |
Знахідний | оптрон | оптрони |
Орудний | оптроном | оптронами |
Місцевий | на/у оптроні | на/у оптронах |
Кличний | оптроне | оптрони |