опік
ОПІК, у, ч. 1. Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Рани від опіків на руках і ногах гоїлись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 277); Той, хто вперше пішов назустріч лісовій пожежі, щоб добути для людства вогонь, певне, зазнав тяжких опіків (Руд., Остання шабля, 1959, 109); Щоб захистити руки від опіків розчином хлорного вапна, ми користувалися гумовими рукавичками (Соц. твар., 2, 1956, 55); // Місце на тілі людини або тварини з таким пошкодженням. Цілує [Шеломенцев] її очі й обличчя, яке позначене блідими слідами колишніх опіків (Коч., II, 1956, 518); // Відчуття, схожі на ті, які викликає що-небудь гаряче, їдке, пекуче. Часто він чув на своїх грудях і руках опіки від її мовчазних сліз, і вони розходилися йому по душі гарячим щемом (Тют., Вир, 1964, 267); * Образно. Хвилинна радість, яка так зігріла була серце, відійшла без вороття, лишивши всередині кожного важкий опік, що нив безперервно, пік і сушив душу (Збан., Єдина, 1959, 184); * У порівн. Я повертаюсь в Київ із Полтави. Вона мов опік в серці з давніх пір. Бо в ній не те що житла, навіть трави, І лепеха над Ворсклою, і бір - Усе горіло (Воронько, Коли я.., 1962, 17).
2. Пошкодження листя і стебел рослин сонячним промінням, морозом, хімічними речовинами і т. ін. Сонячні опіки бувають здебільшого на південній та південно-західній частинах стовбура (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 379); Щоб запобігти морозним опікам.., стовбури молодих дерев на зиму слід обв'язувати очеретом, стеблами соняшника чи кукурудзи (Колг. Укр., 9, 1956, 34); Бактеріальний опік; Грибний опік сливи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опік | опіки |
Родовий | опіку | опіків |
Давальний | опікові, опіку | опікам |
Знахідний | опік | опіки |
Орудний | опіком | опіками |
Місцевий | на/у опіку | на/у опіках |
Кличний | опіку | опіки |
опіка
ОПІКА, и, ж. 1. Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось. Пані Олімпія взяла під свою опіку о. Нестара, сама подала йому склянку чаю з вином, сама розкроїла булку, помазала її маслом (Фр., VII, 1951, 105); Додому квапляться хіба тільки ті жінки, що кинули малих дітей без опіки (Вільде, Сестри.., 1958, 320).
Мати в своїй опіці кого, заст. - піклуватися, дбати про кого-небудь, захищати когось. - Хай тобі пошле радість Аллах та має в своїй опіці, - писала Мір 'єм (Коцюб., II, 1955, 146).
2. Постійний нагляд, контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Їй забажалось допекти старшим сестрам за важку опіку над нею, що вже їй остогидла (Н.-Лев., І, 1956, 195); Перед нами університет, в якому колись через жандармську опіку вішателя-царя так і не довелося Шевченкові малюванню навчати молоде покоління (Тич., III, 1957, 76); Дріб 'язкова опіка.
3. юр. Організований і контрольований державою нагляд за недієздатними громадянами (малолітніми, душевнохворими і т. ін.), піклування про їхні особисті і майнові права та інтереси. Особи, взяті під опіку як марнотратці, можуть укладати правочини тільки за згодою своїх законних представників (батьків або опікунів) (Цив. кодекс УРСР, 1950, 6); // Контрольований державою нагляд за майном недієздатних громадян. На третьому році одруження [батька] генерал Живанов помер, маєток був відданий в опіку, батько мій виїхав з Живанівки (Минуле укр. театру, 1953, 13); // Особи або установи, на які покладено такий нагляд; опікуни. Служити в опіці; // Нагляд за слаборозвиненою державою (охорона її прав, піклування про економіку і т. ін.), перетворюваний капіталістичними країнами на засіб її закабалення й пограбування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опіка | опіки |
Родовий | опіки | опік |
Давальний | опіці | опікам |
Знахідний | опіку | опіки |
Орудний | опікою | опіками |
Місцевий | на/у опіці | на/у опіках |
Кличний | опіко | опіки |