основник
ОСНОВНИК, а, ч., діал. Засновник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | основник | основники |
Родовий | основника | основників |
Давальний | основникові, основнику | основникам |
Знахідний | основника | основників |
Орудний | основником | основниками |
Місцевий | на/у основнику, основникові | на/у основниках |
Кличний | основнику | основники |