отакісінький
ОТАКІСІНЬКИЙ, а, е, займ., розм. Уживається перед іменниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір). [Явдоха:] Нічого мені так не шкода, як дзеркальця, таке ж гарнісіньке було, геть у отакісінькі шматочки розбила!.. (Кроп., II, 1958, 481); - Дадуть котлеточку отакісіньку і зо дві ложки картоплі, хіба це сніданок? (Добр., Ол. солдатики, 1961, 60).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | отакісінький | отакісінька | отакісіньке | отакісінькі |
Родовий | отакісінького | отакісінької | отакісінького | отакісіньких |
Давальний | отакісінькому | отакісінькій | отакісінькому | отакісіньким |
Знахідний | отакісінький, отакісінького | отакісіньку | отакісіньке | отакісінькі, отакісіньких |
Орудний | отакісіньким | отакісінькою | отакісіньким | отакісінькими |
Місцевий | на/у отакісінькому, отакісінькім | на/у отакісінькій | на/у отакісінькому, отакісінькім | на/у отакісіньких |