охоронний
ОХОРОННИЙ, а, е. Який охороняє кого-, що-небудь; признач. для охорони (у 1 знач.). "Побратими" нашвидку виставили на всіх підступах до Борислава охоронні пости (Кол., Терен.., 1959, 65); Його путь лежала ліворуч Острозького шляху. А тим шляхом ішов з охоронною дружиною Радзівілл (Ле, Наливайко, 1957, 65); // Який перебуває під охороною, підлягає охороні. Охоронна зона.
Охоронна грамота - документ, який свідчить, що особа або її майно перебуває під особливою охороною державної влади. Довго розмовляв Дилавер-баша з Якубом Зелінським віч-на-віч, потім наказав видати йому охоронну грамоту (Тулуб, Людолови, II, 1957, 558); - Доктор Гальванеску має охоронну грамоту від нашого уряду і монарха. Його особа і його володіння недоторканні для простих смертних (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | охоронний | охоронна | охоронне | охоронні |
Родовий | охоронного | охоронної | охоронного | охоронних |
Давальний | охоронному | охоронній | охоронному | охоронним |
Знахідний | охоронний, охоронного | охоронну | охоронне | охоронні, охоронних |
Орудний | охоронним | охоронною | охоронним | охоронними |
Місцевий | на/у охоронному, охороннім | на/у охоронній | на/у охоронному, охороннім | на/у охоронних |