оцементований
ОЦЕМЕНТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оцементувати. Колодязі оцементовані. У них встановлені заслінки для регулювання подачі води (Хлібороб Укр., 9, 1964, 5).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оцементований | оцементована | оцементоване | оцементовані |
Родовий | оцементованого | оцементованої | оцементованого | оцементованих |
Давальний | оцементованому | оцементованій | оцементованому | оцементованим |
Знахідний | оцементований, оцементованого | оцементовану | оцементоване | оцементовані, оцементованих |
Орудний | оцементованим | оцементованою | оцементованим | оцементованими |
Місцевий | на/у оцементованому, оцементованім | на/у оцементованій | на/у оцементованому, оцементованім | на/у оцементованих |