оштукатурений
ОШТУКАТУРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оштукатурити. Нові будинки мають зовсім інший вигляд; вони по-міському оштукатурені і побілені (Матеріали з етногр.., 1956, 70).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оштукатурений | оштукатурена | оштукатурене | оштукатурені |
Родовий | оштукатуреного | оштукатуреної | оштукатуреного | оштукатурених |
Давальний | оштукатуреному | оштукатуреній | оштукатуреному | оштукатуреним |
Знахідний | оштукатурений, оштукатуреного | оштукатурену | оштукатурене | оштукатурені, оштукатурених |
Орудний | оштукатуреним | оштукатуреною | оштукатуреним | оштукатуреними |
Місцевий | на/у оштукатуреному, оштукатуренім | на/у оштукатуреній | на/у оштукатуреному, оштукатуренім | на/у оштукатурених |