пагонок
ПАГОНОК, нка, ч. Зменш. до пагін. Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу (Сенч., Опов., 1959, 73); Заспівай,.. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні (Мал., Полудень.., 1960, 102); Що там, мовляв, з тобою розмовляти, мізерний пагінку економії (Мик., II, 1957, 179).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пагонок | пагонки |
Родовий | пагонка | пагонків |
Давальний | пагонкові, пагонку | пагонкам |
Знахідний | пагонок | пагонки |
Орудний | пагонком | пагонками |
Місцевий | на/у пагонку | на/у пагонках |
Кличний | пагонку | пагонки |