пагіння
ПАГІННЯ, я, с. Збірн. до пагін. Кажуть, молоде пагіння очеретів дає такий чудовий силос, від якого корів за роги не відтягнеш (Руд., Остання шабля, 1959, 415); Зелене пагіння народної творчості роками і століттями зберігало свою живучість (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 10); - Значить ви увесь час охороняли мене? - Так, відповіла Люба. - Про молоде пагіння треба старанно дбати (Собко, Запорука.., 1952, 207).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пагіння | пагіння |
Родовий | пагіння | пагінь |
Давальний | пагінню | пагінням |
Знахідний | пагіння | пагіння |
Орудний | пагінням | пагіннями |
Місцевий | на/у пагінні | на/у пагіннях |
Кличний | пагіння | пагіння |