пазити
ПАЗИТИ, зю, зиш, ПАЗАТИ, аю, аєш і ПАЗУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. 1. Пильнувати, стежити. Певне, хотів [економ], щоб Краньцовська звеліла йому їхати по мужа. Бо та служба все лиш за тим пазить, аби при нагоді вандрівки Краньцовського щось облизати (Март., Тв., 1954, 303).
Пазь своє - уживається як вигук, яким забороняють втручатися в щось. Пазь лиш своє і дай мені спокій... (Коцюб., II, 1955, 334).
2. Доглядати (у 1 знач.). Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш (Сл. Гр.); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (Коцюб., І, 1955, 194).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пазю | пазимо |
2 особа | пазиш | пазите |
3 особа | пазить | пазять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пазитиму | пазитимемо |
2 особа | пазитимеш | пазитимете |
3 особа | пазитиме | пазитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пазив | пазили |
Жіночий рід | пазила | |
Середній рід | пазило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пазімо | |
2 особа | пази | пазіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пазячи | |
Минулий час | пазивши |