пазуристий
ПАЗУРИСТИЙ, а, е. З довгими пазурами. Не встиг і цвірінькнути [горобець] востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою (Мирний, IV, 1955, 300); Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 164); // Який нагадує пазури; деталі якого схожі на пазури. Густі акації зчепилися вгорі пазуристим гіллям (Кол., На фронті.., 1959, 81); Біля копра височіли дивацько пазуристі машини (Досв., Вибр., 1959, 353).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пазуристий | пазуриста | пазуристе | пазуристі |
Родовий | пазуристого | пазуристої | пазуристого | пазуристих |
Давальний | пазуристому | пазуристій | пазуристому | пазуристим |
Знахідний | пазуристий, пазуристого | пазуристу | пазуристе | пазуристі, пазуристих |
Орудний | пазуристим | пазуристою | пазуристим | пазуристими |
Місцевий | на/у пазуристому, пазуристім | на/у пазуристій | на/у пазуристому, пазуристім | на/у пазуристих |