пасе
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пасе | пасе |
Родовий | пасе | пасе |
Давальний | пасе | пасе |
Знахідний | пасе | пасе |
Орудний | пасе | пасе |
Місцевий | на/у пасе | на/у пасе |
Кличний | пасе | пасе |
пас
ПАС1, а, ч. 1. Те, чим підперізують одяг по талії (ремінь, шнур і т. ін.). Тогді добре було: їж хліб, хоч розпережи паса (Номис, 1864, № 679); Чорний чоловічий сіряк, підперезаний пасом, чоботи й шапка надавали цьому хлопцеві ділового вигляду (Досв., Гюлле, 1961, 109); // Дві з'єднані перемичкою смуги шкіри або брезентової тканини з пряжками для зв'язування і перенесення ручного багажу. Сидів [пасажир] на шкіряному чемодані, перев'язаному ремінними пасами (Ле, Міжгір'я, 1953, 8).
2. розм. Довга вузька смуга, стрічка тканини, паперу і т. ін. Вона.. одшматувала довгий пас з своєї підтички і з поміччю Остапа тісно зав'язала йому рану (Коцюб., І, 1955, 357); // Довга вузька смуга чого-небудь, на чомусь. День був ясний, сонце тільки що підбилося; променясті паси косо перерізують усю хату (Мирний, III, 1954, 98); На худих кривих ногах красувалися тісні штани, права половина яких була у червоних та синіх пасах (Оп., Іду.., 1958, 408); * У порівн. Крізь вікна широкими пасами вливалося місячне світло (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 28); // перен. Те, що тягнеться довго в часі або просторі. - Життє [життя] моє сталося єдиним, неперерваним пасом жалю, горя (Фр., VIII, 1952, 163).
@ Дерти (різати, вирізати) паси з кого - катувати кого-небудь. - Дайте мені його в руки, то я з нього виріжу паси (Тич., І, 1957, 269).
3. техн. Довгий ремінь або спеціально зроблена смуга брезентової тканини чи іншого міцного матеріалу, що служить для передачі руху від одного шківа до другого. Стан і натяг пасів привода насоса з вентилятора треба перевіряти кожний день (Автомоб., 1957, 69); Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20).
ПАС2, виг. 1. У деяких карточних іграх - заява про відмовлення брати участь у даному розиграші до наступної роздачі карт. - Віст! - сказав Книш. - Пас! - обізвався Рубець (Мирний, III, 1954, 147); Картярі заглиблені кожен у свої карти: - Пас, - сказав і другий. - В темну! (Головко, І, 1957, 437).
2. у знач. присудка, перен., розм. Не в силах, змушений відмовитись що-небудь робити. Щоб більше ж угодить коханці, Сказав [Юпітер]: "Дивися, як Троянці Од Турна врозтіч всі летять, Венера пас перед тобою: Од неї краща ти собою.." (Котл., І, 1952, 261); - Я пас. - І я пас... Сьогодні ми непитущі (Гончар, Тронка, 1963, 66).
ПАС:3, а, ч., спорт. Передача м'яча, шайби і т. ін. кому-небудь з гравців своєї команди. Точний пас захисника.
ПАС4, а, ч. Певний рух гіпнотизера або такий, як у гіпнотизера, перед обличчям людини, яку він гіпнотизує. [Кальченко:] Сатано!.. (Робить паси над Павленком). Всі заніміли (Крот., Вибр., 1959, 502); * Образно. Хтось посилає свій привіт всій милій родині Кобилянських.., а комусь робить гіпнотизуючі паси в найбільш несподіваний спосіб (Л. Укр., V, 1956, 344).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пас | паси |
Родовий | паса | пасів |
Давальний | пасові, пасу | пасам |
Знахідний | пас | паси |
Орудний | пасом | пасами |
Місцевий | на/у пасі | на/у пасах |
Кличний | пасе | паси |
пасти
ПАСТИ1, су, сеш, недок. 1. перех., рідко неперех. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Шевч., II, 1963, 38); Я все була у роботі та роботі: коли не гусей пасла, то шила; коли не шила, то пряла (Мирний, І, 1954, 71); Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари. Але скоро звик і до овець, і до степу, де пасли, і до діда-чабана (Головко, II, 1957, 212); * Образно. Я - добрий вітер, я пасу вам хмари На голубих лугах ясного неба (Мур., Осінні сурми, 1964, 18).
@ Де Макар телят пасе - дуже далеко; невідомо де. Дехто попхався аж туди, де Макар телят пасе! (Мирний, IV, 1955, 352); Пасти задніх - бути позаду, відставати, поступатися у чомусь. [Пріська:] Що захоче Никодим, то так і буде, навіть і Пилип Дорофейович при них вже став пасти задніх (К.-Карий, І, 1960, 455); Юнацтво, захоплене почином старших, виявляло варті зачудовання намагання не тільки не пасти задніх, а й переганяти своїх батьків (Досв., Вибр., 1959, 352); Пасти очима (оком, зором) кого, що, на кого - що, за ким - чим і без додатка - дивитися пильно, не відриваючи очей, погляду від кого-, чого-небудь. Сіла [Одарка] оддалік, руки склала, сидить нерухома, та пасе нас очима... (Вовчок, VI, 1956, 263); Вона пасла очима за найменшим рухом свого Петра: боялася сказати якусь дурницю (Кос., Новели, 1962, 147); Та, хоч оба ми з братом Митродором І день і ніч довкола пасли зором, В монастирі ще панував спокій (Фр., XIII, 1954, 290); Пасти [очима] пташок (ластів'ят) і т. ін. - бездумно або безнадійно втуплюватись у кого-, що-небудь. - Он гляньте краще на той табун диких гусей, - аж злість бере, що не можна дістати.. - А ви все ще, колего Рудик, мов кіт той, пасете очима пташок? Плюньте на це діло... (Коцюб., І, 1955, 196); - Не можу терпіти людей, що з ідіотською усмішкою пасуть ластів'ят, в той час коли йдеться про такі речі (Гончар, Тронка, 1963, 43); Пасти очі на що - прагнути заволодіти чим-небудь, зазіхати на щось. - Грунтика не продавай, бо вже отой Петренко пасе на його очі, ні за що не продавай... (Вас., Вибр., 1944, 113).
2. неперех., діал. Пастися. Тут ущипне [вівця] травку, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина (Фр., IV, 1950, 25).
ПАСТИ3, паду, падеш. Док. до падати 1-5, 7-9, 11. Осінні морози пали - вечори й ранки стали морозити (Вовчок, І, 1955, 363); Ось-ось паде блискавиця, ось-ось ударить грім (Коцюб., II, 1955, 134); Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали (Котл., І, 1952, 71); Далі пав [Наум] перед образами навколішки і моливсь (Кв.-Осн., II, 1956, 87); Я пав духом на час, я заслаб в самоті, Весь погнувся під горя вагою (Граб., І, 1959, 381); Один дощик об Миколі Випав в ранню добу... Тут ще пошесть престрашенна Пала на худобу... (Манж., Тв., 1955, 44); А до того ще й голодний рік настав, - дощів, кажуть, не було до самого Петра; яка була скотина, пала за літо (Морд., І, 1958, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пасу | пасемо |
2 особа | пасеш | пасете |
3 особа | пасе | пасуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пастиму | пастимемо |
2 особа | пастимеш | пастимете |
3 особа | пастиме | пастимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пас | пасли |
Жіночий рід | пасла | |
Середній рід | пасло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пасімо | |
2 особа | паси | пасіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пасучи | |
Минулий час | пасши |