пастор
ПАСТОР, а, ч. Протестантський священик. [Подорожній:] Я якраз ішов через село. Музики, учитель, школярі, пастор і ціла юрба люду за труною (Л. Укр., IV, 1954, 221); * У порівн. Всі присутні розступилися перед ним. Він пройшов до дверей операційної, як пастор проходить крізь юрбу прочан до свого храму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пастор | пастори |
Родовий | пастора | пасторів |
Давальний | пасторові, пастору | пасторам |
Знахідний | пастора | пасторів |
Орудний | пастором | пасторами |
Місцевий | на/у пасторі, пасторові | на/у пасторах |
Кличний | пасторе | пастори |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пастор | пастори |
Родовий | пастора | пасторів |
Давальний | пасторові, пастору | пасторам |
Знахідний | пастор | пастори |
Орудний | пастором | пасторами |
Місцевий | на/у пасторі | на/у пасторах |
Кличний | пасторе | пастори |