первопуток
ПЕРВОПУТОК, тку, ч. Перша зимова дорога по новому снігу. У грудні по сніжному первопутку Лука Тихонович їхав з Ісидором [собакою] у Водяне - була думка пополювати на лисиць і зайців (Донч., III, 1956, 90); - Приїжджайте! Сніжним первопутком 3 хлібом-сіллю будемо стрічать! (Нех., Дніпр. край, 1939, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | первопуток | первопутки |
Родовий | первопутку | первопутків |
Давальний | первопуткові, первопутку | первопуткам |
Знахідний | первопуток | первопутки |
Орудний | первопутком | первопутками |
Місцевий | на/у первопутку | на/у первопутках |
Кличний | первопутку | первопутки |