перебушувати
ПЕРЕБУШУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех. Перестати бушувати; відбушувати. Вода зійде швидко, Дніпро перебушує й заспокоїться (Голов., Тополя.., 1965, 225); - Їдьте додому, а я увечері прийду, коли тато перебушують (Стельмах, І, 1962, 446).
2. перех. Збурити, розбурхати всіх або багатьох. - Він ціле село перебушував, у него [нього] жила живо грає, ой, ще й як грає! (Черемш., Тв., 1960, 228).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебушую | перебушуємо |
2 особа | перебушуєш | перебушуєте |
3 особа | перебушує | перебушують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перебушував | перебушували |
Жіночий рід | перебушувала | |
Середній рід | перебушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перебушуймо | |
2 особа | перебушуй | перебушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перебушувавши |