перевиконаний
ПЕРЕВИКОНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перевиконати; // перевиконано, безос. присудк. сл. Плани [артілі] - перевиконано: і в рільництві, і в тваринництві (Вишня, І, 1956, 412).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перевиконаний | перевиконана | перевиконане | перевиконані |
Родовий | перевиконаного | перевиконаної | перевиконаного | перевиконаних |
Давальний | перевиконаному | перевиконаній | перевиконаному | перевиконаним |
Знахідний | перевиконаний, перевиконаного | перевиконану | перевиконане | перевиконані, перевиконаних |
Орудний | перевиконаним | перевиконаною | перевиконаним | перевиконаними |
Місцевий | на/у перевиконаному, перевиконанім | на/у перевиконаній | на/у перевиконаному, перевиконанім | на/у перевиконаних |