передвечірній
ПЕРЕДВЕЧІРНІЙ, я, є. Який передує вечору або має місце, буває, відбувається перед вечором. По затінках між зеленими садами, між сірими стінами загравали вже передвечірні фіолетові тіні (Вас., І, 1959, 247); На вікнах будинків палають багрянці передвечірнього сонця (Мик., І, 1957, 481); Схвильовано завмер передвечірній час над містом, по-весняному розквітлим: останній промінь сонця ще не згас, а ліхтарі вже сяють жовтим світлом (Забіла, Поезії, 1963, 15); Передвечірні сутінки; Передвечірня тиша.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | передвечірній | передвечірня | передвечірнє | передвечірні |
Родовий | передвечірнього | передвечірньої | передвечірнього | передвечірніх |
Давальний | передвечірньому | передвечірній | передвечірньому | передвечірнім |
Знахідний | передвечірній, передвечірнього | передвечірню | передвечірнє | передвечірні, передвечірніх |
Орудний | передвечірнім | передвечірньою | передвечірнім | передвечірніми |
Місцевий | на/у передвечірньому, передвечірнім | на/у передвечірній | на/у передвечірньому, передвечірнім | на/у передвечірніх |