передчуватися
ПЕРЕДЧУВАТИСЯ, ається, недок. 1. Наперед, заздалегідь відчуватися (про те, що відбудеться, настане). Не було ще перемоги, та вона вже передчувалася (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 63).
2. Пас. до передчувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передчуваюся | передчуваємося |
2 особа | передчуваєшся | передчуваєтеся |
3 особа | передчувається | передчуваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передчуватимуся | передчуватимемося |
2 особа | передчуватимешся | передчуватиметеся |
3 особа | передчуватиметься | передчуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | передчувався | передчувалися |
Жіночий рід | передчувалася | |
Середній рід | передчувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | передчуваймося | |
2 особа | передчувайся | передчувайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | передчуваючись | |
Минулий час | передчувавшись |