перекручений
ПЕРЕКРУЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перекрутити. Ліз [Йонька] на бійку. Шапка, перекручена задом наперед, була аж на потилиці (Тют., Вир, 1964, 91); [Петро:] Нічого прикриватися законом божим, перекрученим нашими зовсім не святими замірами! (Мирний, V, 1955, 178); [Ярошенко:] В тих статтях факти перекручені, а людей оббрехали (Лев., Нові п'єси, 1956, 62); // у знач. прикм. Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку (Ю. Янов., II, 1954, 217).
2. у знач. прикм., перен. Зіпсований, спотворений (про неправильно вимовлене, написане і т. ін.). Не подобалося Зоні, що Леся звертається до дитини здрібнілими, перекрученими словами (Вільде, На порозі, 1955, 56); // Помилковий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перекручений | перекручена | перекручене | перекручені |
Родовий | перекрученого | перекрученої | перекрученого | перекручених |
Давальний | перекрученому | перекрученій | перекрученому | перекрученим |
Знахідний | перекручений, перекрученого | перекручену | перекручене | перекручені, перекручених |
Орудний | перекрученим | перекрученою | перекрученим | перекрученими |
Місцевий | на/у перекрученому, перекрученім | на/у перекрученій | на/у перекрученому, перекрученім | на/у перекручених |