перекручення
ПЕРЕКРУЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. перекрутити, перекручувати і перекрутитися, перекручуватися. - За перекручення мого наказу, за порушення закону ви підете на десять діб під арешт! (Кол., Терен.., 1959, 378); Володимир Ілліч Ленін завжди застерігав партію від можливості великодержавного, націоналістичного перекручення ідеї утворення СРСР (Цюпа, Україна.., 1960, 56).
2. Неправильний погляд на що-небудь, який виник внаслідок помилкового, неправильного сприйняття, пояснення чогось. Гостро виступав Іван Франко у всіх випадках, коли він бачив неправду, фальш і націоналістичні перекручення (Тич., III, 1957, 513); Франківці, заньківчани та інші кращі театральні колективи чимало зробили для ліквідації перекручень, що залишились у спадщину з дожовтневого періоду (Літ. Укр., 25.III 1966, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перекручення | перекручення |
Родовий | перекручення | перекручень |
Давальний | перекрученню | перекрученням |
Знахідний | перекручення | перекручення |
Орудний | перекрученням | перекрученнями |
Місцевий | на/у перекрученні | на/у перекрученнях |
Кличний | перекручення | перекручення |