перелякано
ПЕРЕЛЯКАНО. Присл. до переляканий 2. Олена побігла борзенько в кут і гляділа відти перелякано то на суддю, то на адвоката (Март., Тв., 1954, 120); Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38); * Образно. Гроно [винограду] раптом повисло мені на руці, і весь кущ, мов живий, перелякано захитався (Досв., Вибр., 1959, 422).