перемайнути
ПЕРЕМАЙНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко переправитися через який-небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, порепону. За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (Цюпа, Грози.., 1961, 35); // у сполуч. із сл. погляд, перен. Оглянути кого-, що-небудь швидко, мимохідь, побіжно. За спиною в Шури стояв Сагайда, усміхаючись до вух своїми товстими губами. "Чого він?" здивувався Черниш і перемайнув поглядом по інших (Гончар, III, 1959, 395).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемайну | перемайнемо |
2 особа | перемайнеш | перемайнете |
3 особа | перемайне | перемайнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перемайнув | перемайнули |
Жіночий рід | перемайнула | |
Середній рід | перемайнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемайнімо | |
2 особа | перемайни | перемайніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перемайнувши |