перемітка
ПЕРЕМІТКА, и, ж., діал. Вид жіночого головного убору; намітка. [Анна:] Яка мені нині погань снилася,.. ніби мене до шлюбу вбирають, а в саме біле: білі черевики, білу спідницю, білу перемітку... (Фр., IX, 1952, 109); Сама Аниця.. убралася в новий, великодній сардак, у перемітку та й у чоботи (Март., Тв., 1954, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перемітка | перемітки |
Родовий | перемітки | переміток |
Давальний | перемітці | переміткам |
Знахідний | перемітку | перемітки |
Орудний | переміткою | перемітками |
Місцевий | на/у перемітці | на/у перемітках |
Кличний | перемітко | перемітки |