перемічений
ПЕРЕМІЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемітити.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перемічений | перемічена | перемічене | перемічені |
Родовий | переміченого | переміченої | переміченого | перемічених |
Давальний | переміченому | переміченій | переміченому | переміченим |
Знахідний | перемічений, переміченого | перемічену | перемічене | перемічені, перемічених |
Орудний | переміченим | переміченою | переміченим | переміченими |
Місцевий | на/у переміченому, переміченім | на/у переміченій | на/у переміченому, переміченім | на/у перемічених |