перерубувати
ПЕРЕРУБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕРУБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Рубаючи, розтинати навпіл, на частини; розрубувати. - Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 434); Булат-молодець вихватив саблю [шаблю] і перерубав надвоє собаку (Укр.. казки, легенди.., 1957, 66); Блискавкою бистрої шаблі Пампушка відтяв коня від інших, перерубавши сплетені гриви (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 55); * Образно. Уляна перерубала їхню змову поглядів різким кивком очей: - Питаю тебе, чого прийшла? (Тют., Вир, 1964, 455).
2. Рубати, розрубувати всіх, багатьох або усе, багато чого-небудь; // Убивати чи ранити ріжучою холодною зброєю всіх, багатьох. Та в цю мить догнали вороги.. Він [воїн] усіх п 'ятьох перерубав (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перерубую | перерубуємо |
2 особа | перерубуєш | перерубуєте |
3 особа | перерубує | перерубують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перерубуватиму | перерубуватимемо |
2 особа | перерубуватимеш | перерубуватимете |
3 особа | перерубуватиме | перерубуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перерубував | перерубували |
Жіночий рід | перерубувала | |
Середній рід | перерубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перерубуймо | |
2 особа | перерубуй | перерубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перерубуючи | |
Минулий час | перерубувавши |