переховок
ПЕРЕХОВОК, вка, ч., діал. Схованка. - Утечу тепер.. Але куда [куди] йти, не знаю, де переховок мати, не знаю (Хотк., II, 1966, 103); Розносив [Гринько ] ті речі по селу й ховав їх людям в острішки або закопував десь у дебрі. За якийсь час віддавав злодіям ті речі, а вони за переховок йому платили (Март., Тв., 1954, 318).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переховок | переховки |
Родовий | переховка | переховків |
Давальний | переховкові, переховку | переховкам |
Знахідний | переховок | переховки |
Орудний | переховком | переховками |
Місцевий | на/у переховку | на/у переховках |
Кличний | переховку | переховки |