песиміст
ПЕСИМІСТ, а, ч. Песимістично настроєна людина; протилежне оптиміст. Не в тім сила, чи поет молодий, чи старий, хворий чи здоровий, оптиміст чи песиміст у своєму житті, від того вірші його ні кращі, ні гірші (Л. Укр., V, 1956, 93); Одне лихо - на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком.. Інший в такому стані.. став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (Гончар, Тронка, 1963, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | песиміст | песимісти |
Родовий | песиміста | песимістів |
Давальний | песимістові, песимісту | песимістам |
Знахідний | песиміста | песимістів |
Орудний | песимістом | песимістами |
Місцевий | на/у песимісті, песимістові | на/у песимістах |
Кличний | песимісте | песимісти |