песимістка
ПЕСИМІСТКА, и, ж. Жін. до песиміст. «Добрими замірами вимощене пекло», кажуть італьянці, - але не хочеться зарані песимісткою бути (Л. Укр., V, 1956, 256); [Ніла:] Мені вже ніщо не допоможе. [Гайворон:] І звідки у ваші роки така безнадія? Маріє Романівно, дайте цій милій песимістці на ніч трохи снотворного (Дмит., Дівоча доля, 1960, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | песимістка | песимістки |
Родовий | песимістки | песимісток |
Давальний | песимістці | песимісткам |
Знахідний | песимістку | песимісток |
Орудний | песимісткою | песимістками |
Місцевий | на/у песимістці | на/у песимістках |
Кличний | песимістко | песимістки |